День розговіння.

В житті мусульман України, як і мусульман всього світу закінчився особливий період року - Священний Рамадан. Традиційно - це час морального очищення і духовного зцілення, місяць активної благодійності і укріплення дружніх стосунків. По закінченні Рамадану мусульмани відзначають одне із двох найбільших свят року – радісний День розговіння. Арабською він називається Ід-Аль-Фітр, а тюркськими мовами – Ураза Байрам. Мусульмани його особливо люблять, оскільки у нагороду за довгі дні нелегкого випробування вони отримують прощення гріхів, очищуються фізично й духовно. Свята й присвячені їм урочистості в Ісламі мають особливе значення, їм притаманний особливий дух, що відмінний від свят інших народів і культур.
Вже після заходу сонця в останній день благословенного Рамадана, перед світлим святом Ід аль-Фітр, мусульмани починають звеличувати Аллаха. Вони промовляють слова звеличування Всевишнього і дорогою до мечеті на святкову молитву, і перебуваючи у ній, у чеканні початку молитви, словами: "Аллах великий, Аллах великий, Аллах великий; немає Божества, окрім Аллаха; Аллах великий, Аллах великий, Аллаху слава!".

Фонограма. Хутба.
ВЕД. Так звучить хутба, святкова молитва, в якій закликається ім’я Бога. Саме цією молитвою традиційно починається свято. Для мусульман святкування, Ід – це перш за все можливість примножити добрі справи. Кожен Ід означає звершення найважливішого обряду поклоніння Богу і рішучість продовжувати жити у смиренні і слухняності Аллаху. У хвилини великої радості чи смутку мусульманин ніколи не забуває про Велич свого Господа, Його Могутність, Славу і Пильність. Ід – це можливість наповнити щастям і радістю серця інших мусульман, допомагаючи бідним і нужденним, а також, беручи участь у святкуванні, що укріплює сильний і рішучий ісламський характер.

Диктор. Радіопрограму “Ассаляму алєйкум!” створено Всеукраїнської асоціацією громадських організацій “Альраід”.

ВЕД. Рамадан – це школа віри і “зупинка для перезарядки духовних сил” – набуття снаги і енергії на увесь наступний рік. Адже, коли ще є можливість взяти урок і змінитися на краще, якщо не під час Рамадану. Благословенний місяць є справжньою школою перетворень що змінює дії звички і поведінку, які не відповідають закону Аллаха: “Воістину, Аллах не змінює становища людей, поки вони самі не змінюють свого становища” (Коран, сура 13, аят 11). Якщо ви серед тих, хто досягнув успіхів під час Рамадану, виконував усі вимоги, дотримувався посту, щиро молився, боровся з бажаннями, то хваліть і дякуйте Аллаху, й просіть Його, щоб Він подарував вам незламну стійкість до самої смерті. Знак того, що діяння людини прийняті Господом – запопадливість у слухняності Богу. Слід пам’ятати проголошене Богом: “Якщо ви будете вдячними, то Я обов’язково примножу вам милість” (Коран, сура 14, аят 7). Примножуйте свою віру, благі й праведні справи. Бо ж, коли слуга Господа відчуває щиру вдячність Богу, - його буде спрямовано до більшої слухняності і захищено від гріховності. “Вдячність – це відмова від гріхів” – казали перші мусульмани. “Поклоняйся Господу твоєму, поки смерть не з’явиться до тебе” (Коран, сура 15, аят 99).

Диктор. Радіопрограма “Ассаляму алєйкум!”. Наша поштова адреса: вулиця Дегтярівська, 25-а, Київ – 119, поштовий індекс 04119.

ВЕД. Фонограма. Коран: Сура 47, Аят 33
ВЕД. «О Ви, що увірували! Коріться Аллаху, і коріться Посланнику, і не робіть даремними своїх діянь!» (Коран: Сура 47, Аят 33).

ВЕД. Під час священного місяця Рамадан всі щирі мусульмани прагнули догодити Всевишньому, виконуючи Його настанови. Вони зміцнювали стосунки з іншими людьми, надавали допомогу ближнім і нужденним, намагалися говорити лише гарне і приємне, не кривдити й не принижувати інших. Мусульмани в місяць Рамадан докладали всіх зусиль для того, щоб одержати Божественне Благословення.
Рамадан - це можливість виправляти недоліки своєї поведінки і характеру, вдосконалити себе. Адже важливість гідної поведінки й гарного характеру для благополуччя суспільства очевидна й не вимагає коментарів.
Віруючі повинні знати, що покірність Всевишньому, прагнення догодити Йому, прояв високої релігійної активності, встановлення, налагодження й зміцнення стосунків з іншими людьми, надання їм допомоги не повинне обмежуватися тільки Рамаданом. Така позиція повинна стати життєвою для кожного мусульманина. І для не мусульманина. Тому що без неї суспільство й життя в ньому не можуть бути благополучними. Не дотримуватися такої життєвої позиції в інший, крім Рамадана, час означає, що мусульманин робить даремними свої зусилля, й всі піднесені йому уроки й блага, отримані в Рамадан.
Тому, дорогі радіослухачі, давайте жити, підкорюючись волі Всевишнього і Його Посланника й втілювати в життя ті уроки й корисні звички, які ми надбали під час священного місяця Рамадан.
Хвала Аллаху, що ми жили під час Рамадану, постились і читали Коран, вистоювали нічні молитви і перебували в іттикафі. Серця наші переповнює радість від почуття виконаного боргу і від надії на прощення Аллаха. Разом з тим обернувши назад і згадуючи дні минулого Рамадана, хтось пошкодував про те, що недостатньо читав Коран, що когось забув у своїх молитвах, комусь не дав те, що мав намір дати. І вже пов'язує думки свої і душу з майбутнім, сподіваючись на милість Аллаха дожити до наступного Рамадана, маючи намір зробити те, що чи не встиг чи не зміг зробити в цьому.
Давайте озирнемося назад і згадаємо наші іфтари, наші молитви, наші нові знайомства, наші спасенні бесіди і наші сльози. Що ми почуваємо? Ми почуваємо, як наша душа наповнюється почуттям глибокого задоволення від цих спогадів. Задоволення від посту і молитов, від читання Корана і багаторазових звертань до Бога і від братерського спілкування, насиченого духовністю. З одного боку, так, ми відчуваємо почуття задоволення, але з іншого, душа ниє і плаче від усвідомлення того, що це пройшло, цей місяць пішов, а разом з ним пішло щось значне, щось грандіозне. І знову ми пов'язуємо наші думки з прийдешнім Рамаданом, у бажанні дожити до нього і насолодитися його благами. І звертаємося до Аллаха і просимо Його, прийняти наше поклоніння в цей Рамадан, і дати нам можливість зробити більше в майбутньому.

Диктор: Ви слухаєте радіопрограму «Ассаляму алєйкум!».

ВЕД. Нехай же не розсіється те, що ми надбали під час цьому місяця. Адже кожного, хто постився він підніс на більш високий рівень його благочестя. То ж не дайте собі зійти з нього з відходом Рамадана. Ми повинні пам'ятати про те, що основа виховання особистості мусульманина полягає в сталості, сталості здійснення благих вчинків. В одному з хадисів говориться: "Найбільш улюблений Аллаху вчинок – той, що завершується і починається". Тут мається на увазі людина, що читає Коран від початку до кінця, і щораз, як він закінчується, починає знову. То ж давайте не будемо відкладати Коран на полицю, щоб він припадав порохом до наступного Рамадана, а постараємося продовжувати його читання так само часто, як це було під час Рамадана.
Пам'ятаймо про те, що запах з рота людини, що постить, більш приємний для Аллаха, ніж пахощі мускусу. Нехай же і в інші дні року, згідно сунни Пророка (мир йому й благословення Аллаха), з нашого рота виходитиме запах посту.
Благословенні ночі Рамадана пішли у минуле разом з ним, але ночі як такі залишаються. І в них так само є кращий час для молитви, коли Аллах Всевишній спускається на найближче небо і запитує: "Хто звернеться до мене з благаннями, щоб я відповів йому? Хто попросить мене (про щось), щоб Я подарував йому це? Хто стане молити мене про прощення, щоб Я простив його?" І це відбувається щоночі. Ми завжди маємо потребу в чомусь і постійно маємо потребу в прощенні. А Аллах – Той, Що Дає, Той, Що Прощає і ночі, кращий час для звертання до Нього. Пам'ятаймо про них, і нехай прийдешні ночі будуть наповнені нашим поклонінням.
Місяць покаяння Рамадан минув, але врата покаяння залишилися відкритими, і вони будуть відкриті завжди, поки не наздожене душу смерть і поки не зійде сонце з Заходу. Поки ми живі, у нас ще є можливість покаятися й одержати прощення Аллаха. Але врата покаяння закрилися перед тим, хто помер. У своїх могилах вони вже не можуть ні збільшити свою віру, ні спокутувати гріхи. Покаяння - це привілей живих. І можливо вже зараз здійснитися розпорядження про твою смерть. О, людино, поспішай покаятися. Знайди прощення.