У цій передачі говоритимемо про мову.

У цій передачі говоритимемо про мову. Не російську чи українську, а мову будь-яку. Про багатство кожної з мов і їхнє взаємопроникнення. Про феномен, який відрізняє людину від тварин. Тим більше, що й привід є, але про нього пізніше.
Абдуллах бін Мубарак, значна фігура часів другого покоління сподвижників Пророка - або табатабіїн, розповів дивовижну історію: «Я здійснював хадж. Подорожуючи землями Іраку й Сирії, я зустрів самотню жінку. Я привітав її, і вона відповіла мені аятом з Корану «Від імені милосердного Господа <їх зустрічають> словом: «Мир!» (Коран, сура 36, аят 58). «Що ви тут робите?» - запитав я її. Вона відповіла: «Тих, хто зійшов із прямого шляху з волі Аллаха, ніхто не поверне на нього, і залишить Він їх блукати в гордині» (Коран, сура 7, аят 186). Я зрозумів, що вона заблукала. Коли я запитав її, куди вона направляється, вона відповіла мені наступними словами з Корану: «Слава Тому, хто переніс уночі Свого раба, щоб показати йому частину Наших знамень, із Заповідної мечеті до масджід аль-Акса, околицям якої Ми подарували благословення. Воістину, Він – Той Що Чує, Що Бачить» (Коран, сура 17, аят 1). Я зрозумів, що вона вже здійснила свій хадж із попередньою групою прочан і тепер йшла до Аль-Кудса, тобто Єрусалима.
«Як давно ви заблудилися?» - запитав я її. «Три ночі <і дня>, не будучи позбавленим дару мови» (Коран, сура 19, аят 10), - таку одержав я відповідь із Корану. Я запропонував їй їжу, на що вона відповіла: «Постіться до ночі» (Коран, сура 2, аят 187). «Так, але зараз не місяць Рамадан», - сказав я. «Хто б добровільно не зробив добро, <нехай знає>, що Аллах - нагороджує по заслугах й Знає» (Коран, сура 2, аят 158), - так відповіла вона. «Під час подорожі дозволяється порушувати піст», - нагадав я їй, на що вона заперечила: «А якщо хтось добровільно зробить більше, то тим краще для нього. Вам краще поститися, якби тільки ви знали про це» (Коран, сура 2, аят 184).

Диктор. Ви слухаєте радіопрограму «Ассаляму алєйкум!».

ВЕД. Я запитав, чому вона не розмовляє так само, як я розмовляю з нею. На що вона відповіла: «<Людина> не промовить жодного слова, щоб його не записав недремний страж» (Коран, сура 50, аят 18). Тоді я запитав, звідки вона була родом. «Не роби того, чого ти не знаєш, тому що слух, зір і серце будуть покликані до відповіді» (Коран, сура, 17, аят 36), - знову відповіла вона словами з Корану. «Вибачте, будь ласка, що скривдив вас», - попрохав я. «Тепер я вже не докоряю вам. Нехай простить вас Аллах, тому що Він - Милосердний з милосердних» (Коран, сура 12, аят 92), - сказала вона. Я запропонував їй проїхати на моєму верблюді, щоб швидше дістатися людей, що супроводжують її групу. «І яке б добро ви не зробили, Аллах знає про це» (Коран, сура 2, аят 215), - подякувала вона. Я привів свого верблюда, і коли жінка збиралася сісти на тварина, вона сказала: «Скажи <Мухаммаде> віруючим чоловікам, щоб вони опускали долу очі...» (Коран, сура 24, аят 30). Я опустив очі. Коли вона вже зовсім було зібралася піднятися на верблюда, тварина раптом відсахнулася і рушила вперед, у результаті чого її одіяння трохи порвалося. «Якщо ж його вразить нещастя, то це за те, що вершили його руки...» (Коран, сура 42, аят 48), - проказала жінка. «Зачекайте, будь ласка, дозвольте мені потримати тварину», - сказав я. «Ми підказали Сулайману це <рішення>, і Ми подарували обом <пророчу> мудрість і вміння <відрізняти добро від зла>» (Коран, сура 21, аят 79), - сказала вона, відзначаючи тим самим, що я був більш умілим у керуванні верблюдом. Вона піднялася на верблюда й сказала: «...щоб ви сиділи на <палубах> кораблів і спинах <верхових тварин>, поминаючи милість Господа вашого й повторюючи: «Хвала тому, хто влаштував нам все це, адже нам таке не під силу. І, воістину, ми повинні повернутися до нашого Господа» (Коран, сура 43, аяти 13 та 14). «Рушай!» - скомандував я, щоб підігнати тварину. «Розміряй же свою ходу й зменшуй голос, тому що найнеприємніший звук - це ревіння осла» (Лукман: 19), - застерегла вона мене. Поки ми йшли, я почав декламувати вірші. «...Читайте з Корану стільки, скільки вам доступно» (Коран, сура 73, аят 20), - порадила вона мені. «Але читання поезії не заборонено в ісламі», - заперечив я. «Аллах дає мудрість, кому захоче, а той, кому дана мудрість, нагороджений великим благом. Але тільки розумні прислухаються до наставляння» (Коран, сура 2, аят 269), - відповіла вона.
Якийсь час ми подорожували, після чого я запитав, чи була вона заміжньою. «О ви, хто увірували! Не запитуйте про те, що засмутить вас, коли стане вам відомо» (Коран, сура 5, аят 101), - парирувала вона. Незабаром ми наздогнали тих, хто її супроводжував, і я запитав її: «Чи знаєте ви когось у каравані?». «Багатство й сини - прикраси життя в цьому світі» (Коран, сура 18, аят 46), - відповіла вона. Я зрозумів, що в неї були діти, і запитав їхні імена. «Але ж Аллах зробив Ібрахіма <Своїм> другом; і Аллах <без посередників> вів з Мусою бесіду; О, Яхйа! Міцно тримайся <настанов> Писання» (Коран, сура 4, аят 125 та 164; сура 19, аят 12), - такою була її відповідь. Тоді я вигукнув: «Ібрахім, Муса, Яхйа». І переді мною з'явилося три парубки із праведними обличчями. Вона дала їм гроші, проказавши: «Пошліть <краще> когось із вас до міста з монетами, що у вас є. Нехай він вибере страви хороші й принесе вам їх на обід. Але йому варто остерігатися» (Коран, сура 18, аят 19). Коли її діти принесли їжу, вона прочитала аят: «Їжте й пийте в здоров'я за те, що ви вершили в минулі дні» (Коран, сура 69, аят 24).
Я поставив її дітям умову, що не доторкнуся ні до чого з їжі доти, поки вони не скажуть, чому їхня мати розмовляє фразами з Корану. «Побоюючись, що вона може вимовити брудні слова, які викличуть Гнів Аллаха, наша мати, - сказали вони, - ось вже сорок років розмовляє лише словами зі Священного Корану».
Абдуллах бін Мубарак часто розповідав про цю подію, наводячи її як доказ того, що Священний Коран містить усе, що існує під Сонцем.

Диктор. Радіопрограма “Ассаляму алєйкум!”. Наша поштова адреса: вулиця Дегтярівська, 25-а, Київ – 119, поштовий індекс 04119.

ВЕД. «Поштові коні прогресу» - так образно Олександр Пушкін назвав перекладачів, значення професії яких у житті всього людства із часів руйнування Вавилонської вежі є величезним, хоча й не дуже помітним.
Та лише в 1991 році в перекладачів з'явилося своє професійне свято: Міжнародна Федерація Перекладачів проголосила 30 вересня Міжнародним днем перекладачів. Ми маємо завдячувати перекладачам за більшу частину того, про що нам відомо, в тому числі й за історію, що щойно прозвучала.
Словник - це Всесвіт, викладений за абеткою. Культура кожного народу починається зі членороздільного мовлення.
Перші вогнища культури виникли в межиріччі Тигру та Євфрату, у долині Нилу, у землях уздовж Інду й Гангу, у долинах Янцзи й Хуанхе.
Європейська культура - лише одна з багатьох світової цивілізації. Вона сприйняла досягнення цивілізації Сходу через Стародавню Грецію й Рим. Мусульманська цивілізація також виникла не на порожньому місці, хоча й в Аравійських пустелях.
Іслам - це світова релігія, розповсюджена на всіх континентах землі, охоплює більше 45 країн. Значна частина мусульман сприймає іслам як спосіб життя, культуру, цивілізацію - складову частину світової цивілізації.
Що дала світові мусульманська цивілізація за майже півтори тисячі років свого розвитку? Мало кому відомо, що араби-мусульмани зберегли філософію стародавньої Греції й Риму, твори Платона й Аристотеля від знищення у своїх бібліотеках.
Мусульманські вчені зробили значний внесок у розвиток астрономії й мореплавства. Поняття зеніт і надир (точка на обрії, протилежна зеніту) введені арабами. Звання вищого морського воєначальника адмірал походить від арабського звання "емір ель бахр" (господар моря). Від арабів світ одержав слова: арсенал, бензин, ракета, кабель, не кажучи про терміни, якими користуються мандрівники й торгівельний люд: караван, майдан, сарай, гиря, карат і тому подібні.
Саме поняття клімат походить від арабських спостережень за погодою й поділу відомого їм географічного простору на "сім кліматів". Відомо, що в різних країнах специфічні сезонні вітри називають своїми іменами (наприклад, баргузин на Байкалі). Однак є загальновідомі назви кліматичних явищ, які походять від арабських назв: оаза, мусон...
Багато речей і продукти, якими ми користуємося в побуті, стали відомими від мусульманських народів, через східну торгівлю: цукор і кава, лимон і халва, сода й сироп, алкоголь і амбра, еліксир і камфора, шафран і банан. Дотепер у побуті ми чуємо: диван і софа, матрац і тахта, палас і альков (стінна ніша). До цього можна додати заборонну для чужих частину палацу - гарем (від арабського харам - заборона).
Лінгвісти знають, що не лише в мовах народів нашої країни, але й народів Європи прижилися арабські слова. Наприклад, в іспанській мові кілька тисяч арабських слів - спадщина панування тут арабів і спільного проживання протягом декількох сторіч. Як приклади - дві географічних назви: Альманзор (від Аль Мансур) і Гібралтар (Джебель Тарік - Скеля Таріка).

Диктор: Радіопрограму “Ассаляму алєйкум!” створено Всеукраїнської асоціацією громадських організацій “Альраід”.

ВЕД. Арабські мусульманські вчені успішно займалися не тільки астрономією, але й медициною, природознавством. Всім добре відоме ім'я Авиценна (Алі Абу Ібн Сіна), що написав фундаментальний медичний трактат "Канон лікарської науки". Ціла галузь знань про природу, що одержала розвиток у Європі з кінця середньовіччя, зародилася саме в мусульманських країнах і одержала назву аль-кимі - хімія. Найбільш переконливим внеском мусульманських учених у науку є розвиток математичних знань, хоча дещо вони запозичили в індусів.
Поняття алгебра пішло від назви фундаментальної праці Мухаммеда Муси аль Хорезмі, що жив у VIII-IX сторіччях - "Альджебр валь мукаббала", у якому викладені способи вирішення завдань із невідомими величинами. Поняття алгоритм (від Аль Хорезмі) - означає загальне вирішення будь-якого математичного завдання. Поняття цифра (від арабського сефер - вільний, порожній) походить від позначення нуля, введення якого в математичні розрахунки означало докорінний поворот у розвитку математики: з'явилася можливість рахувати нескінченно. Це було початком нової епохи в математиці.
Не тільки про предмети побуту й одягу (ковпак, скриня, сарафан, каптан і пояс), але й про такі досягнення культури як шахи Русь дізналася безпосередньо із країн Сходу в процесі економічного й культурного співіснування й спілкування.
Візьмемо декілька слів, що прийшли зі Сходу, з арабської мови: алкоголь - від арабського "aль-kухль" (порошок); алкалоїд - від "aль-гiлi" (луг); арсенал - від "дaр aс сaн'a" - майстерня для виготовлення зброї; алькад - з "aль-гaдi" (суддя) через іспанське "aльkaльдe" - старшина громади й суддя; бензин - від "бeнзoa" (ароматний сік); камфора - від "кафур" (смола із запахом); магазин - від "aль махсан", де "ма" - місце, хасбна - скарбниця, зберігання; лафа - жаргон, від арабського "aлаф" - корм; альманах - від "aль манах" (подарунок); могорич - від "махарід" - махарідж (частування після укладання торгівельної угоди, плата за послугу, посередництво).
Безпосередньо з татарської до нашої мови прийшли такі слова: аркан - волосяна мотузка; отаман - від "ета" батько; базар - торгівля на відкритому місці; бакалія - від "бак" - дивися, "ал" - бери; бірка - від слова бірмек - позичати, позначаючи на паличці або дощечці насічками; багор - знаряддя на лісосплаві, від багана - стовбур, стовп, жердина; батрак - працівник від батир; беркут - "чорний орел"; в’юк - від "йок" - віз; єралаш - від "аралаш" - розбирання, безладдя; єрмак - від "ярма" (крупу); курган - насипний пагорб від корган - споруджений.
Таким чином, у живій сучасній мові помітний відбиток взаємодії й взаємовпливу культур - християнської й мусульманської, які протягом багатьох сторіч розвиваються в одному культурному середовищі.